То чи є у нашого мозку приховані резерви? І в чому вони полягають

Можливості людського мозку все ще залишаються таємницею.

Існує поширена думка, що мозок людини працює лише на якийсь відсоток своєї потужності. Різні цифри доводилось чути: 3, 7, 10%. Кажуть, у геніїв – на цілих 30!

Ну як би там не було, а після перегляду цьогорічного фільму Люка Бессона “Люсі“, де головна героїня випробовує на собі всі переваги 100% ефективності ЦНС, залишилися позитивні враження. Люблю цього режисера! Але чи все насправді так, чи це всього лише сучасний міф?

Як я зрозумів, висновок про часткову “завантаженість” мозку зробили на підставі тих даних, що в корі одночасно знаходяться у збудженому стані всього лише кілька відсотків нейронів. Решта – “німі”. І ось вам оптимістична картинка: природа щедро нагородила людство десятикратним резервом інтелекту! Потрібно лише знайти супер-засіб, аби “розбудити” ту частину органу, яка досі просто споживала кисень і нічого не виробляла. Але пройдений курс фізіології змушує задуматися: чому орган вагою у 1,5 кілограми (приблизно 2% від маси тіла) споживає 20% усього кисню? Невже щоб забезпечити у тому числі “холості” потреби 90% мовчазної тканини. Хочу сказати свою рішучу думку: це лиш безпідставна красива гіпотеза! Чи дозволила б природа таке марнотратство? А найменший об’ємний процес у ЦНС доводить, наскільки важливий кожен нейрон для збереження функції. І ще я знаю, коли орган виключається з роботи – він атрофується. Головний мозок рівно настільки розвинений, наскільки це потрібно для виконання своєї ролі.

То ж чи існують все-таки у людини які величезні приховані резерви вищої нервової діяльності? Незважаючи на наведені аргументи, звичайно так! Я думаю, це може довести будь-хто своєю наполегливою працею!

Мабуть, різниця у масі мозку людини не має суттєвого значення. Принаймні, для щастя.

Є ще така чудова річ, як інтуїція. Річ куди менш затратна і раціональніша у житті, ніж наше “раціональне” мислення.