Що буває, коли пасажиру в літаку раптово стало зле

Йому казали: “нащо ти взагалі туди ліз”

Недавно в ЗМІ набув розголосу один інцидент про п’яного моряка на борту Аерофлоту і лікарів, які його рятували.. Та я не про моряка, а про колег.

“Кардиолог: Спасешь человека — спросят за шапочку” – назвається інтерв’ю, опубліковане російським інтернет-виданням “Правмир” з тим же кардіологом Антоном Родіоновим, який днями разом з напарником Ігорем Сергієнком можливо врятував життя пасажиру на рейсі Владивосток-Москва.

Ситуацію нагадаю двома словами. Моряку, який повертався зі служби, у польоті стало погано, команда повітряного судна звернулася до пасажирів за допомогою і два московських кардіолога, що опинилися на борту, діагностували у чоловіка абстинентний синдром. Літак здійснив вимушену посадку в аеропорту Єкатеринбурга, де потерпілого передали під опіку місцевих медиків.

Але повернувшись до Москви, Родіонов опублікував на своїй сторінці в Facebook вельми емоційний текст. Виявляється, в літаку — крім аптечки першої допомоги, якою може скористатися бортпровідник — знаходиться лікарська аптечка: та, яку може відкрити тільки лікар (або пасажир, який назвався лікарем). При цьому у цієї людини немає на борту юридичного статусу лікаря — адже в РФ ліцензують не медиків, а лікувальні установи (знайома ситуація). Однак він несе відповідальність за життя і здоров’я людини, якій зголосився допомогти: лікар підписує протокол, повідомляє особисті дані, поставлений діагноз, описує вжиті заходи і звітує за використані ліки.

Родіонов говорить: «Коли я написав пост, до мене в коментарі приходили колеги, які говорили: “Хлопці, ви не лікарі в цій ситуації, і не треба. Сидіть спокійно, пийте віскі в бізнес-класі, навушники поглибше, масочку тугіше і не лізьте — а то самі будете винні”. Ця ситуація абсолютно реальна — врятуєш людину, потім спитають за шапочку. Не посадять, але нерви будуть тріпати дуже сильно».

Кардіолог Антон Родіонов

При цьому лікар високо оцінив дії команди повітряного судна, проте поскаржився, що аптечка явно збиралася «за царя Гороха». А якщо до найближчого приймаючого аеропорту летіти півтори години, то за цей час пацієнт з інфарктом міокарда може померти від больового шоку. Тому, на думку кардіолога, в літаку повинні знаходитися і сильнодіючі знеболюючі та дефібрилятор.

Але найбільше сумнівів викликає процедура затвердження ін’єкцій необхідних препаратів з командиром повітряного судна: при цьому капітан зв’язується з диспетчером на землі, на що йде маса часу. «П’ятнадцять хвилин зволікання, в ході яких якась “баба Маша” дає заочну оцінку дій двох кардіологів, один з яких є доктором  медичних наук і співробітником  кардіоцентру», — зазначає Родіонов.

Пан Родіонов також згадав випадок, коли пасажир рейсу Барселона-Челябінськ, який екстрено приземлився в Москві, загинув, хоча на борту йому більше години надавав допомогу досвідчений реаніматолог — та на землі борт зустрічала фельдшерська бригада замість реанімобіля.

«Зараз це правова діра, з якої раз чи два на рік спливають такі випадки. А так — не потрібно винаходити велосипед, все давно працює на Заході, хочеш аптечку «Дельти», хочеш — «Люфтганзи». Я бачу ситуацію так: чіткий законодавчий регламент, захист лікаря, перегляд аптечок, взаємодія з наземними службами безпосередньо. Хоча би дефібрилятори повинні бути з моніторами. Це в Європі можна сісти на кожному квадратному сантиметрі карти, а у нас країна велика, потрібно дати хворому можливість долетіти», — підсумовує лікар.