Американська асоціація серця дає рекомендації з ведення венозної тромбоемболії
Американська асоціація серця дає рекомендації з ведення венозної тромбоемболії.
США — У нещодавно опублікованій заяві Американської асоціації серця (AHA) наводяться рекомендації щодо ведення найбільш важких форм венозної тромбоемболії.
Матеріал зосереджений на трьох нозологіях: 1) масивній і субмасивній легеневій емболії (ЛЕ), 2) тромбозі глибоких вен ілеофеморальної ділянки та 3) хронічній тромбоемболічній легеневій гіпертензії. “Метою є дати практичні поради, дозволивши зайнятим лікарям оптимізувати лікування пацієнтів з цими важкими проявами [венозної тромбоемболії]“, – пишуть співавтори, – д-р Майкл Р. Джафф (Michael R. Jaff) і д-р М. Шон МакМертрі (M. Sean McMurtry) (Circulation 2011; 123:1788-1830).
Документ починається з визначення “масивної”, “субмасивної” і легеневої емболії “низького ризику”, надає інфрмацію про різні методи діагностики, включаючи клінічну бальну систему, ехокардіографію, комп’ютерну томографію, підвищення тропонінів, натрійуретичного пептиду, і електрокардіографію, які можуть бути використані для виявлення пацієнтів з підвищеним ризиком несприятливих короткострокових наслідків гострої легеневої емболії.
У заяві йдеться, що крім початкової антикоагулянтної терапії гепарином, використання фібринолітичних препаратів є розумним у пацієнтів з гострою масивною ЛЕ і помірним ризиком кровотечі. Вони також можуть розглядатися у пацієнтів з гострою субмасивною ЛЕ при наявності клінічних ознак несприятливого прогнозу (повторна нестабільність гемодинаміки, посилення дихальної недостатності, важка дисфункція правого шлуночка або обширний некроз міокарда) і низьким ризиком кровотеч.
Дорослим пацієнтам з підтвердженою гострою ЛЕ, яким протипоказана антикоагулянтна терапія або є активна кровотеча повинен встановлюватися кавафільтра в нижню порожнисту вену. Подальші специфічні рекомендації наводяться для типів фільтрів та моніторингу за станом пацієнта.
Далі описується ведення ілеофморального тромбозу
Під цим заголовком, в документі розглядається питання про використання початкової антикоагулянтної терапії, довгострокової антикоагулянтної терапії, компресійної терапії, використання кавафільтрів і стратегій, що зменшують розмір тромбу.
У розділі, присвяченому хронічній тромбоемболічній легеневій гіпертензії (ХТЛГ) висвітлюється поширеність, патофізіологія, класифікація, фактори ризику, клінічні прояви, діагностична оцінка, лікування ендартеректомією і консервативними методами.
Пацієнти з незрозумілою задишкою, непереносимістю фізичних навантажень або з клінічними ознаками правошлуночкової серцевої недостатності, з або без попередньої історії венозної тромбоемболії, повинні бути оцінені на предмет ХТЛГ. Є сенс провести ехокардіографію через 6 тижнів після гострої легеневої емболії для виявлення стійкої легеневої гіпертензії, яка може передувати розвитку ХТЛГ.
Зазначимо, що є також інші рекомендації, які висвітлюють різні аспекти венозної тромбоемболії включаючи рекомендації Американського коледжу пульмонологів з профілактики венозної тромбоемболії (Chest 2008; 133:381 S-453S) та Європейського товариства кардіологів з лікування легеневої емболії (Eur Heart J 2008; 29: 2276-315). Дані ж рекомендації відрізняються тим, що вони мають вузьку спрямованість на важкі форми венозної тромбоемболії, щоб допомогти лікарю вирішити, чи є показання до більш агресивної терапії крім антикоагулянтної. Така спрямованість і рівень деталізації не зустрічаються в інших документах.
За матеріалами Intern Med News.