ІМТ: те, що для здорового – погано, для діабетика – добре

Питання про ідеальну масу тіла залишається відкритим.

США — Для загальної популяції були встановлені межі ІМТ 18-25 як оптимальні у сенсі ризику ускладнень. У цій U-подібній залежності відхилення в меншу чи більшу сторону значно збільшують смертність від усіх причин. Тепер виявляється, що ідеальна маса тіла для людини з діабетом, є не тією самою, що у решти людей.

Відповідно до результатів проспективного дослідження із залученням майже 35 тисяч пацієнтів з діабетом, опублікованого онлайн 5 листопада цього року на сайті журналу Circulation, ця закономірність також різниться у темношкірих та білих.

“Значне збільшення ризику смерті від усіх причин спостерігалося серед афроамериканців з ІМТ менше 30 кг/м2 та більше 35 кг/м2, і серед білих з ІМТ менше 25 кг/м2 та більше 40 кг/м2”, — говориться у висновку.

Звідси виходить, що пересічний чоловік з ІМТ 35 і діабетом 2 типу за усталеними стандартами має ожиріння ІІ ступеню, яке потребує корекції, а за новітніми даними — це для нього оптимальна маса тіла, ідеальна, якщо хочете, з точки зору додаткового фактору ризику.

Тут є над чим задуматись. Нажаль, чи на щастя, інформація дає більше запитань, ніж відповідей. Навіть не зберуся зараз коментувати..

Один з американських експертів (Benjamin M. Scirica) зауважує:

Важливо відзначити, що це — обсерваційне дослідження, а не рандомізоване. Суттєве статистичне співвідношення між вагою і смертністю саме по собі не доводить причинно-наслідкового зв’язку. Ці дані ще не означають, що втрата ваги — це погано; навпаки, не слід набирати вагу, щоб мінімізувати ризик. Вони, однак, підкреслюють той факт, що наше розуміння «ідеальної» ваги, і як її досягнути, як і раніше вимагає багато роботи. http://www.practiceupdate.com/journalscan/14008