Дослідження AVOID: оксигенотерапія може нашкодити при інфаркті

Оксигенотерапія при ІМ: бути чи не бути?

Австралія — В Мережі з’явилися перші проміжні результати дослідження AVOID (Air Verses Oxygen In myocarDial Infarction Study), розпочатого в Австралії 2011 року. Впевнений, що багато кардіологів і фахівців з інтенсивної терапії з цікавістю чекали цього.

Особливо, після публікації в American Heart Journal 2 роки тому:

There is an urgent need for clinical trials examining the role of oxygen in AMI. AVOID will seek to clarify this important issue. Results from this study may have widespread implications on the treatment of AMI and the use of oxygen in both the pre-hospital and hospital settings (Am Heart J. 2012 Mar;163(3):339-345).

[Існує нагальна необхідність клінічних досліджень, які б розглядали роль кисню при ГІМ. AVOID покликане прояснити це важливе питання. Результати цього дослідження можуть набути широкого впровадження для лікування гострого інфаркту міокарда та використання як на догоспітальному так і на стаціонарному етапі.]

І, здається, дані справді можуть вплинути на тексти клінічних протоколів.

Як повідомляє кореспондент (25 лис. 14) з наукової сесії Американської асоціації серця — пацієнти без гіпоксії, які отримували кисень при ІМ з елевацією сегмента ST мали більші розміри некрозу серцевого м’яза. Стан відслідковувався протягом перших 3 днів госпіталізації за допомогою кількісного визначення серцевих ферментів.

Група оксигенованих пацієнтів мала статистично суттєве підвищення рівня КФК на 25%, відносно тих, що не отримували кисень (середні значення — 1,948 Од/л проти 1,543 Од/л відповідно).

Концентрація тропоніну І була лише дещо вищою у пацієнтів з оксигенотерапією (57.4 мкг/л проти 48 мкг/л).

Коли було проведено МРТ серця у, приблизно, в третини пацієнтів на 6 місяці спостереження (за наявності показань) – середній розмір інфаркту залишався значно більшим у тих, кому давали кисень у стаціонарі (20,3 г проти 13,1 г).

Хоча дослідження не було призначене для з’ясування подальших клінічних наслідків, проте зазначається, що пацієнти, які отримували кисень, на момент виписки також мали значно більше повторних інфарктів міокарда (5,5% проти 0,9%) та важких аритмій (40,4% проти 31,4%). Показник смертності на стаціонарному етапі становив 1,8% для оксигенованих і 4,5% для неоксигенованих.

Автори дослідження також зазначають: наявні дані вказують на те, що навіть 15-хвилинна інгаляція кисню може знизити коронарний кровотік, збільшити виробництво вільних радикалів, та порушити мікроциркуляцію; і кожен з цих процесів може зробити свій внесок у реперфузійне пошкодження при ІМ.

Всього у дослідженні взяло участь 638 австралійці, які були рандомізовані до госпіталізації парамедиками на інгаляцію кисню через маску (8 л/хв) до стабілізації стану пацієнта в стаціонарі, або без подачі кисню, якщо тільки сатурація не падала нижче 94%.