Амантадин прискорює відновлення свідомості після ЧМТ

Амантадин прискорює відновлення свідомості після ЧМТ.

США — Як показали результати чотирьохтижневого рандомізованого багатоцентрового дослідження, амантадину гідрохлорид ефективно покращує неврологічну функцію у хворих з вегетативним станом або у мінімальній свідомості після черепно-мозкової травми.

У 11 центрах США було проведено рандомізоване, подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження з паралельними групами (N Engl J Med 2012; 366:819-826). Передбачалося визначити, чи дозволить амантадин, призначений у дозі 200-400 мг/добу поліпшити функціональне відновлення у пацієнтів у посттравматичному вегетативному стані або з мінімальною свідомістю і чи буде досягнутий результат залишатися після відміни препарату.

З 184 пацієнтів, рандомізованих для аналізу, 181 завершив 6-тижневий курс лікування. Один пацієнт з групи амантадину помер від непов’язаних з дослідженням причин, а двоє пацієнтів у групі плацебо були переведені в лікарню невідкладної допомоги та стали недоступні для подальшого спостереження.

Автори повідомили, що у пацієнтів, які отримували амантадин протягом 4 тижнів лікування, значно швидше відбувалося функціональне відновлення, порівняно з пацієнтами у групі плацебо (р = 0,007). Крім того, пацієнти в групі амантадину зберігали досягнутий функціональний стан протягом 2-тижневого періоду виведення препарату, але їх відновлення сповільнилося, в порівнянні з такими у пацієнтів у групі плацебо, коли лікування було припинено (P = 0,02).

У пацієнтів, які отримували амантадин, як правило, було більш швидке відновлення, ніж у тих, що отримували плацебо, незалежно від того, чи перебували вони у вегетативному стані або в оглушенні на момент включення в експеримент.

Лікування амантадином також було більш ефективним для прискорення відновлення незалежно від того, був він призначений протягом 4-10 тижнів або 10-16 тижнів після травми.

Після 4 тижнів лікування, більш низький відсоток пацієнтів у групі амантадину залишився у вегетативному стані порівняно з пацієнтами у групі плацебо (18% проти 31% відповідно).

Блювота і шлунково-кишкові розлади були найбільш частими небажаними явищами, але не було ніяких відмінностей між двома групами в частоті виникнення побічних ефектів.

За матеріалами Hospitalist News.